Перейти до основного вмісту

Сподіваюся, ви не знаєте.

А ви знаєте чого хочете...?
як все буде...?
куди йти...?
з ким піти...?
у чому...?
коли варто повернутися...?
ви знаєте, чого очікувати...?
що замовлятимете...?
чи повторите ще...?
чи можливо за інших умов...?
...ви знаєте як все буде???
...


Сподіваюся, НІ.
Бо я не знаю. Не знаю, як все буде, ніхто не знає, ніхто не обіцяє, ніхто не переконує, ніхто не затверджує..!
Ми лише плануємо, мріємо, надіємося, прогнозуємо, очікуємо, думаємо, хочемо... (інші подібні синоніми)

Я просто не знаю, як все буде..? Проте я знаю, як точно не буде!
В цьому я впевнена! :)
Триматися на плаву стало легше, коли просто знаєш, чого точно не буде.
А як все буде далі? Це і є ВСЕ.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Якщо ви не готові

Не плануйте, якщо не готові виконати.
Не шукайте, якщо не готові знайти.
Не запитуйте, якщо не готові почути відповідь.
Не переслідуйте, якщо не готові спіймати.
Не обіцяйте, якщо не готові дотримати слова.
Не відкривайте, якщо не готові закрити.... Краще нічого не робіть, якщо не готові, в усіх розуміннях цього слова!


Перший напрямок: Львів-Варшава / First direction: Lviv-Warsaw

Іноді найкращий план - це... не мати жодних планів. Так все і було, без планів, окрім квитка зі Львова у Варшаву і назад у Київ. Мене чекали 7 днів інтенсивного відволікання. Так, не відпустки, а відволікання, натхнення, кольорів, музики, краєвидів, людей, звуків, емоцій, знайомств і всього похідного.
Вже тоді я знала відповідь на запитанн колег і друзів, яких же звісно цікавитиме: як відпочила?  - Я точно відволіклася...! Розпочну зі старту, зі Львова. Переповнені вулиці, знайомі вулиці, близькі  люди, цікаві заклади, нові знайомства, а головне щирі емоції. Вони зі мною всюди, не жалію їх, але і бережу.
Здивовані, лише 3 фото зі Львова? Так, я ж там своя, фотографувати близькі по кольорах, запаху чи звучанню вулиці було не найс, я насолоджувалася моментами. І ви так робіть по-частіше! Далі трішки переживань перед дорогою, автобус, навушники, музика, трішки більше терпіння на кордоні, потім ще трішки сну і я у Варшаві.  Тут вже відчула себе по-іншому, розпочала день з кави у маку - …

Не забувай працювати!

Мотивуюча стаття для мене самої! І звісно можливо ще для когось ;)
Скільки часу займає у Вас робота, що Ви у той час робите, яка у Вас зацікавленість: лише гроші, чи цікавить Вас розвиток особистої  карєри, чи є Ви частиною колективу/команди, що Ви робити для того аби ваша компанія/команда стала кращою.... і таке інше!?