Сьогодення
створило такі умови, що картина сприйняття світу більшості людей однакова, вона
як замкнута пташка у клітці (у когось клітка золота, в іншого срібна, мідна,
металева, а в ще когось – дерев'яна, пташки у них також різного виду: соловей,
жайворон, горобець та інші). І тільки уявіть
собі за межами клітки один і той же світ, проте кожна з тих пташок думає і
переконує себе, що бачить те, що їй хочеться, щоб там було! Ми завжди знаходимо
собі виправдання! І це так, коли ми щось не зробили ми знаходимо причину, чому
так склалося! Майже завжди в усьому винні інші, це – і країна, і люди, що
оточують (бо це не ті, кого тобі хотілося б бачити довкола себе), і влада, і
погода, навіть, настрій – найбільш банальні речі. Невже вам хочеться своїм онукам
та правнукам розповідати, що усе те, що є зараз саме так, бо колись мені на
заваді стали усі ці речі!?
Ми повинні перш за все мотивувати самі себе для досягнення нових вершин,
а Нобелівський рух повинен допомагати у втіленні усіх цих задумів в реальність!
Нобелівський рух, що це таке для простого пересічного українця? Переконана 50%
нашого населення про це чули та знають в чому його основна ідея. Перш за все це
нобелівська премія, що надається науковцям, культурним та економічним
діячам за наукові досягнення, введення новизни та інновацій з суспільним
ефектом для окремо взятої людини та світу в загалом.
Нобелівський рух в
Україні, як на мене, не розвивається взагалі, проте це означає, що в нас нічого
не відбувається. В чому ж проблема такої неактивності та несприяння?
Причин багато, та перш за все це страх вийти за межі цієї клітки, спробувати
поборотися, поставити перед собою ціль, показати свої таємні можливості, адже
ми щиро переконані, що за межами клітки, нас затопчуть, заклюють, і ці банальні
речі стануть нашими оправданнями чому ми це не зробили! Є один хороший вислів: «Розпочинаючи якусь нову справу, будь готовий, що з 10
спроб успішною буде саме 10!». Тож активізація життєвої позиції нашого народу –
це перша та основна проблема, яку потрібно вирішити для досягнення бажаного
результату і пам’ятаймо основна мета – ефективність та соціальний ефект для
людства!
Україна сьогодні
як ніколи потребує нових ідей, ініціатив, а особливо в інтелектуальній сфері.
Активізація національного Нобелівського руху повинна стати одним із шляхів
високої мети – прискорення входження України до кола провідних країн Європи.
У минулому основною причиною
нашої відсутності у змаганнях інтелектуалів світу була наша не державність, постійні політико-економічні перепони. Сьогодні для нас відкрилися
можливості увійти до кола обраних, але ми досі не маємо нобелівських
лауреатів.
Разом з тим вихідці з українських етнічних земель не лише
стояли біля витоків та розвитку міжнародного Нобелівського руху, але й
одержували в Скандинавії найпрестижніші відзнаки наукового та суспільного
визнання, поповнюючи списки визначних інтелектуалів у першу чергу Росії, США,
Франції та Ізраїля.
Отже, прийшов час чітко
окреслити що нами зроблено та в основному, що належить зробити. Як на мене, левова частка досягнень у
світі була представлена людству у критичні для нього моменти: воєнні,
післявоєнні часи, криза, дефіцит, перевороти, соціально-політичні злами… Саме
такі часи найкраще мотивують та підштовхують до змін на краще. Ці періоди були найактивнішим в історії Нобелівського
руху та представили світу Іллю Мечникова, З. А. Ваксмана, Роальда Гофмана,
Георгія Шарпака, Ш. Й. Агнона, що були лауреатами премії від інших країн, але
родом з України.
Ці відомості – беззаперечний аргумент на користь того, що Нобелівський рух не просто існував,
але й, виникнувши на початку 21 століття, зараз активно розвивається.
Ідеї щодо розвитку Нобелівського руху
в Україні пов’язані з зміною вітчизняної науки. В основному це такі проблеми,
що потребують вирішення:
1. Активізація
науково-дослідницької діяльності в країні (порівняння
результатів, думок, досвіду у дискусіях науковців, проведення періодично конференцій,
форумів, з’їздів з окремих галузей економіки).
Першочергові завдання дослідників для
вирішення цієї проблеми:
- Чітко сформувати ринок
інтелектуальної власності та технологічних інновацій, його моніторинг;
- Створення системи можливостей та
загроз, максимально спрогнозувати розвиток науки та технологій;
- Розробка стратегії
інтелектуалізації освіти, поетапна її реалізація;
- Утворення
експертних груп, колективів, локальних організацій для більшого охоплення
цільової аудиторії, пошуку вільної ніші та популяризації Нобелівського руху на
теренах нашої країни.
2. Інтегрованість національної наукової діяльності у світовий простір (створення належних умов для
якісного навчання, досліджень, розвитку наукового потенціалу, аби переконати
молоде покоління продовжувати свою діяльність в Україні, поїздки за кордон
використовувати для самовдосконалення, перейняття досвіду).
Сьогодні на сайтах фондів,
громадського простору є безліч варіантів стажувань, стипендій, практичних
досліджень у провідних університетах світу, таку ж базу можна створи в Україні,
підняти її на рівень гідному іноземним країнам.
3. Ефективне функціонування національної програми стимулювання (потрібно
продумати систему підтримки урядом науковців за умов розробки ними певних
досліджень в інтересах людства, державної політики).
Ідеї для створення програми
стимулювання:
- Відзнака найкращих наукових робіт на
всеукраїнському рівні з наступним фінансуванням їх перекладів іноземними мовами
для оцінки наукового рівня праць;
- Створення національної бази наукових
робіт, класифікація їх за різними ознаками (галузь, ступінь, дата написання…);
- Участь українських інтелектуалів у
міжнародних наукових форумах чи традиційних Тернопільських Нобелівських читань,
як варіанту регіонального розвитку науки;
- Вирішення проблеми патентування:
замість отримання винагороди винахідник за реєстрацію авторського права має
сплатити державі чималу суму (ось так і «спливають» за кордон наші винаходи –
за безцінь);
- Вирівняти дисбаланс в оплаті праці
науковців в Україні й за кордоном, що часто призводить до відтоку перспективних
спеціалістів. Для прикладу в Польщі існує програма «для тих хто повертається»
підвищення престижу професії науковці та виділення грантів;
- Модель розвитку науки з
фінансуванням інноваційних проектів слід робити на конкурсній основі, з
цільовим використанням коштів. Вирішення таких проблем можна делегувати на
певний фонд наукового розвитку в Україні;
-
Регіональні TED конференції - "ідеї варто того, щоб їх почули".
Тому, вважаю, раціональним використання таких форм розвитку науки для
студентів. Постійне вдосконалення своїх знань приводить їх у новий
освітній простір.
4. Інтенсивний розвиток економіки (з розвитком економіки пропорційно розвиватиметься наука, фінансування для
проведення різноманітних заходів, зйомки фільмів, обладнання лабораторій,
популяризувати такі заходи та їх учасників у ЗМІ, щоб сформувати у громадян
почуття національної гідності, приналежності, створити наукову еліту).
Тоді можна і претендувати на Нобелівську премію!
«Я дуже стурбований, що більшість телепередач, газетних публікацій
виховують бездушного споживача. Ефір, друковані сторінки заполонили псевдонаукові теорії, астрологія,
шарлатанство. А потрібно популяризувати, те що буде переспективним у
найближчому майбутньому: інтелектуальні конкурси, інноваційні проекти,
підтримувати молодих науковців. Країни, які хочуть мати майбутнє, повинні
вкладати кошти в популяризацію наукових досягнень та їхніх авторів…»
Нобелівський
лауреат, провідний фахівець в галузі квантової та
органічної хімії
Роалд
Гоффман
Коментарі
Дописати коментар