Перейти до основного вмісту

Те, що вразило найбільше…!

Те, що вразило найбільше…! Нещодавно повернулася з Вільнюса, де 28 листопада вирішуватиметься найважливіше питання 21 століття для України! «Ми - частина Європи», таку ідею приїхали донести до світу більше ста українців та безліч приїжджих туристів, що з надзвичайним запалом підтримували нас!
Я переконана, що це саме той час аби зробити крок назустріч тим, що нас уже давно кличуть! Усі ми розуміємо, нам потрібен час аби пристосуватися, змін буде безліч, та бажання – це вже половина справи; в наших силах стати на новий етап розвитку! У Вільнюсі: українські прапори, символіка ЄС, щирі заклики й промови небайдужих до нашого найближчого майбутнього! В той час як в Україні події, що привертають увагу усього світу; бурлять, чуттєві, відверті й такі відчайдушні!
Усього можна було очікувати сьогодні від натовпу людей на тернопільському євромайдані: гасла: «Євро-Україна, це наш вибір!», «Ми за євроінтеграцію!», «Україна в Європі»; співи, флешмоби і танці. Все це так гріє душу! Проте, коли ти розливаєш гарячий чай охочим і до тебе підходить жінка, років 45-50, та приносить у пакетах яблука, якісь закрутки, гарячий чай у термосі та теплі светри і дає мені в руки їх з словами: «Діти, дивіться, не голодуйте і не мерзніть мені тут! Ви робите добру справу!», таких емоцій мій словниковий запас передати не може!!!
З кожним наступним таким випадком, розумію, що нас ще більше, ніж я собі це уявляю! І це прекрасно, моя душа кружляє вальс!!! І думати не хочу про іншу сторону медалі! Все буде так, як ми цього захочемо!!!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Якщо ви не готові

Не плануйте, якщо не готові виконати.
Не шукайте, якщо не готові знайти.
Не запитуйте, якщо не готові почути відповідь.
Не переслідуйте, якщо не готові спіймати.
Не обіцяйте, якщо не готові дотримати слова.
Не відкривайте, якщо не готові закрити.... Краще нічого не робіть, якщо не готові, в усіх розуміннях цього слова!


Перший напрямок: Львів-Варшава / First direction: Lviv-Warsaw

Іноді найкращий план - це... не мати жодних планів. Так все і було, без планів, окрім квитка зі Львова у Варшаву і назад у Київ. Мене чекали 7 днів інтенсивного відволікання. Так, не відпустки, а відволікання, натхнення, кольорів, музики, краєвидів, людей, звуків, емоцій, знайомств і всього похідного.
Вже тоді я знала відповідь на запитанн колег і друзів, яких же звісно цікавитиме: як відпочила?  - Я точно відволіклася...! Розпочну зі старту, зі Львова. Переповнені вулиці, знайомі вулиці, близькі  люди, цікаві заклади, нові знайомства, а головне щирі емоції. Вони зі мною всюди, не жалію їх, але і бережу.
Здивовані, лише 3 фото зі Львова? Так, я ж там своя, фотографувати близькі по кольорах, запаху чи звучанню вулиці було не найс, я насолоджувалася моментами. І ви так робіть по-частіше! Далі трішки переживань перед дорогою, автобус, навушники, музика, трішки більше терпіння на кордоні, потім ще трішки сну і я у Варшаві.  Тут вже відчула себе по-іншому, розпочала день з кави у маку - …

Гряде нова епоха, або ж….. нічого нового не буде...

У спільній справі потрібні не тільки професіоналізм і вміння, дуже важливо мати згоду! Спільна справа (думаю усі розуміють про що йде мова) це не вимоги Майдану щодо зміни влади та євроінтеграційного курсу; як на мене, це значно мастабніша ціль, яку без участі громади не реалізувати. Відсутність згоди може привести до досить жалюгідного результату, таку ситуацію описували у славнозвісній байці «Лебідь, Рак і Щука».