Перейти до основного вмісту

ПРАВОВА ДЕРЖАВА - ГРА ПО ПРАВИЛАХ ЧИ З ПРАВИЛАМИ?

«Збіг законного і справедливого є бажаним,розумним станом речей, а не повсюдною реальністю правової держави» - Сократ Для такого збігу потрібно неухильно дотримуватися законів. Непорушність законів, підпорядкування всіх, у тому числі правителів, законам є основою нормального функціонування держави, її благополуччя. Ідея правової держави сформована уже достатньо давно, проте трактування цього поняття змінюється. Забезпечення прав людини і громадянина, розподіл влади є основоположними ознаками правової держави.
Така держава характеризується пануванням права, верховенством закону, звідси і «гра по правилах» та « «гра» з правилами». Для Платона концепція ідеальної держави – це держава справедлива, заснована на законах та правлінні кращих. Загибель тій державі, де закон не має сили і перебуває під чиєюсь владою – де «граються з правилами». На таких ідеях і сформувалася основна теорія правової держави, сенс якої полягає у необхідності зв’язати владу правом, встановити законні межі її могутності, захистити громадян і дати правовий характер усім сферам діяльності держави. Проте вдало було зазначено Сократом про те, що не ефективним буде державне правління засноване лише на законах, адже може мати деспотичний характер: якщо закони не відповідають вимогам моральності, гуманізму, демократизму та справедливості і спрямовані лише на захист державної влади. У правовій державі закони мають вищу юридичну силу в системі правових актів, що діють в державі. Це основа законності країни - «гри по правилах».
В Україні правова держава повинна будуватися на системі гарантій від неконституційних спроб реалізації влади, де усі учасники гри грають по правилах, а не навпаки – грають з правилами, маніпулюючи положенням основного закону України. Найважливішими проявами цього має стати введення гри по правилах, з досягненням прав і свобод людини, незалежність суду як гаранта прав і свобод, верховенства конституції по відношенню до всіх інших нормативно-правових актів. Те, що ми можемо спостерігати зараз це гру (систему), в якій гравці вступають у діяльність з чітко визначеними правилами, очікуючи певного результу, (Ерік Зіммерман) та гру з правилами, використовуючи їх з вигодою для влади. Конституція виступає центром правової системи, де на її базі формується механізм законності.
Важко уявити правову державу без демократії, оскільки саморегулювання може здійснюватись тільки «у грі по правилах». В такому напрямку на сьогодні і повинен розвиватися процес формування в Україні правової держави. В Україні важливим є забезпечення верховенства права у всіх сферах суспільних відношень, рівності громадян і держави, контролю народу за діяльністю державних структур. Процес утвердження принципів правової держави в Україні є нелегким (в тім як і в інших країнах світу), часто буває супротив, оскільки це вимагає зміни стереотипів, відмову від адміністративно-командних методів управління. Відмова в свій час від правових принципів обернулися для українського народу важкими політичними, соціальними і моральними втратами.
Тож правова держава як держава з чітко визначеною системою дій, повинна сприяти «грі її учасників по правилах», а не «грі з правилами», що зрештою призводить до зловживань та маніпуляції ними. Моя гра, мої правила! Все вірно: тут правила одні на усіх і ціль також одна, головне не підлаштовувати правила під себе, щоб залишатися завжди переможцем!

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Якщо ви не готові

Не плануйте, якщо не готові виконати.
Не шукайте, якщо не готові знайти.
Не запитуйте, якщо не готові почути відповідь.
Не переслідуйте, якщо не готові спіймати.
Не обіцяйте, якщо не готові дотримати слова.
Не відкривайте, якщо не готові закрити.... Краще нічого не робіть, якщо не готові, в усіх розуміннях цього слова!


Перший напрямок: Львів-Варшава / First direction: Lviv-Warsaw

Іноді найкращий план - це... не мати жодних планів. Так все і було, без планів, окрім квитка зі Львова у Варшаву і назад у Київ. Мене чекали 7 днів інтенсивного відволікання. Так, не відпустки, а відволікання, натхнення, кольорів, музики, краєвидів, людей, звуків, емоцій, знайомств і всього похідного.
Вже тоді я знала відповідь на запитанн колег і друзів, яких же звісно цікавитиме: як відпочила?  - Я точно відволіклася...! Розпочну зі старту, зі Львова. Переповнені вулиці, знайомі вулиці, близькі  люди, цікаві заклади, нові знайомства, а головне щирі емоції. Вони зі мною всюди, не жалію їх, але і бережу.
Здивовані, лише 3 фото зі Львова? Так, я ж там своя, фотографувати близькі по кольорах, запаху чи звучанню вулиці було не найс, я насолоджувалася моментами. І ви так робіть по-частіше! Далі трішки переживань перед дорогою, автобус, навушники, музика, трішки більше терпіння на кордоні, потім ще трішки сну і я у Варшаві.  Тут вже відчула себе по-іншому, розпочала день з кави у маку - …

Гряде нова епоха, або ж….. нічого нового не буде...

У спільній справі потрібні не тільки професіоналізм і вміння, дуже важливо мати згоду! Спільна справа (думаю усі розуміють про що йде мова) це не вимоги Майдану щодо зміни влади та євроінтеграційного курсу; як на мене, це значно мастабніша ціль, яку без участі громади не реалізувати. Відсутність згоди може привести до досить жалюгідного результату, таку ситуацію описували у славнозвісній байці «Лебідь, Рак і Щука».