Іноді найкращий план - це... не мати жодних планів. Так все і було, без планів, окрім квитка зі Львова у Варшаву і назад у Київ. Мене чекали 7 днів інтенсивного відволікання. Так, не відпустки, а відволікання, натхнення, кольорів, музики, краєвидів, людей, звуків, емоцій, знайомств і всього похідного. Вже тоді я знала відповідь на запитанн колег і друзів, яких же звісно цікавитиме: як відпочила? - Я точно відволіклася...! Розпочну зі старту, зі Львова. Переповнені вулиці, знайомі вулиці, близькі люди, цікаві заклади, нові знайомства, а головне щирі емоції. Вони зі мною всюди, не жалію їх, але і бережу. Здивовані, лише 3 фото зі Львова? Так, я ж там своя, фотографувати близькі по кольорах, запаху чи звучанню вулиці було не найс, я насолоджувалася моментами. І ви так робіть по-частіше! Далі трішки переживань перед дорогою, автобус, навушники, музика, трішки більше терпіння на кордоні, потім ще трішки сну і я у Варшаві. Тут вже відчула себе по-іншому, розпочала
"Я навряд чи буду, тим ким я була..."